8075

Селезінка розташовується у свині і коня на великій кривині шлунка, у великої рогатої худоби – між рубцем і діафрагмою в лівому підребер`ї.

До функцій селезінки відносяться:

-утворення лімфоцитів і моноцитів у тварин після їх народження;

-імунобіологічна функція (вироблення антитіл);

-здійснення фагоцитозу пошкоджених і старих еритроцитів;

-роль депо крові, можливість вміщувати до 16% крові організму.

Селезінка – це паренхіматозний орган, основу якого складає ретикулярна тканина, вкрита сполучнотканинною капсулою і розділена на часточки перегородками – трабекулами. Капсула і трабекули мають в своїй будові клітини гладкої м’язової тканини, що формують опорно-скорочувальну основу селезінки і дають можливість органу збільшувати і зменшувати свій об’єм, заповнюючись кров’ю або виштовхуючи її.

Паренхіму селезінки утворює біла і червона пульпа. Біла пульпа представлена сукупністю фолікулів, що складають в селезінці жуйних 20% паренхіми, свині – 11%, коня – 5% паренхіми. У фолікулах селезінки відбувається розмноження й диференціація лімфоцитів, перетворення їх на різні типи Т- і В- лімфоцитів. Червона пульпа складається з ретикулярної тканини, синусоїдних капілярів та скупчень клітин крові. Тут макрофаги фагоцитують відмерлі клітини.

Контрольні запитання

1.Лімфатична система, її будова і функції.

2.Органи кровотворення та імунного захисту.

3.Червоний кістковий мозок – його будова і функції.

4.Тимус (зобна залоза).

5.Селезінка, її анатомо-гістологічна будова.

103

Лекція № 15

Тема: Центральна нервова система

1.Загальна характеристика і значення нервової системи

2.Будова спинного мозку

3.Оболонки та судини спинного і головного мозку

4.Головний мозок

1. Нервова система здійснює єдність організму з зовнішнім середовищем. З’єднує частини організму, регулює і координує роботу органів, систем і організму в цілому, забезпечує пристосувальну (адаптивну) перебудову організму у відповідь на зміни внутрішнього і зовнішнього середовищ. Основні функції: трофічна, регуляторна і інтегруюча.

Класифікація нервової системи

-за топографічною ознакою:

1.Центральна нервова система – ЦНС (головний і спинний

мозок)

2.Периферична нервова система (всі нерви - рухливі і чутливі)

-за функціональною направленістю:

1. Соматична нервова система (черепно-мозкові і спинномозкові нерви, які зв’язують ЦНС з шкірним покривом і апаратом руху)

2. Вегетативна нервова система (нерви, що зв’язують ЦНС з внутрішніми органами, залозами, судинами).

2. Спинний мозок (medulla spinalis) – у вигляді білої товстостінної трубки лежить у каналі хребта, краніально межуючи з довгастим мозком, каудально закінчуючись

мозковим конусом.

Маса спинного мозку у великої рогатої худоби і коня 250300 г, довжина 1,8-2,3 м.

Анатомічно спинний мозок ділиться на відділи: шийний,

грудний, поперековий і хвостовий. На поперечному розрізі спинний мозок має центральний канал, заповнений

104

спинномозковою рідиною. Канал оточений сірою речовиною у вигляді букви Н або метелика в польоті (рис. 43). До сірої речовини, основу якої складають нейрони, дорсально підходять чутливі нерви, а вентрально відходять рухові нерви. На периферію від сірої речовини розміщена біла речовина, яка складається з відростків нейронів і утворює канатики: дорсальні, вентральні і бокові (основа дорсальних і вентральних корінців спинномозкових нервів).

Спинномозкові нерви виходять із каналу хребта через міжхребцеві отвори. Каудально від мозкового конуса спинного мозку в каналі хребта знаходиться “кінський хвіст” – скупчення нервів до місця виходу їх з спинномозкового каналу.

3. Спинний і головний мозок оточені оболонками (meninges): твердою, павутинною і м’якою. Тверда оболонка – поверхнева, товста, бідна на судини. З кістками черепа і хребцями зростається зв’язками, складками і іншими утвореннями, в деяких місцях утворює епідуральний простір, заповнений пухкою сполучною і жировою тканиною, де проходять вени.

Павутинна – ніжна, не має судин, від обох оболонок відділена субдуральним і арахноідальним простором.

М’яка – тонка, щільна, з великою кількістю судин, заходить у всі щілини мозку.

Всі простори в мозку заповнені мозковою рідиною, яка утворює внутрішнє середовище мозку (утворюється в судинних покришках шлуночків і відтікає у венозне русло). Функції мозкової рідини – захист від ушкоджень і регуляція внутрішньочерепного тиску.

Спинний мозок живиться кров’ю, яка надходить до нього по гілках, що відгалужуються від хребтових, міжребрових, поперекових і крижових артерій, вони формують спинномозкові артерії, які проходять у каналі вентрально.

До головного мозку кров надходить внутрішніми сонними (у

великої рогатої худоби – внутрішніми щелеповими) артеріями.

Венозна кров від головного та спинного мозку відтікає відповідними венами.

105

Рис.43. Спинний мозок і нерви, які відходять від нього:

а— спинний мозок без оболонок,

б— спинний мозок в оболонках;

1 - дорсальні, 2 - латеральні, 3 - вентральні роги сірої речовини; 4 - сіра спайка; 5 - спинномозковий канал; 6 - дорсальна поздовжня борозна і перегородка; 7 - вентральна серединна щілина; 8 - дорсальні; 9 - латеральні, 10 - вентральні канатики білої речовини; 11 - дорсальний, 12 - вентральні корінці спинномозкового нерва; 13 - спинномозковий вузол; 14 -

спинномозковий нерв; 15 - вентральна, 16 - дорсальна гілки спинномозкового нерва; 17 - сіра сполучна гілка; 18 -

симпатичний біляхребцевий вузол; 19 - симпатичний стовбур; 20 - м'яка мозкова оболонка; 21 - підпавутинна порожнина; 22 -

павутинна оболонка; 23 - підтвердооболонкова порожнина; 24 -

тверда мозкова оболонка; 25 - надтвердооболонкова порожнина; 26 - хребець; 27 - міжхребцевий отвір

106

4. Головний мозок (encephalon) – передній відділ ЦНС, що міститься у мозковій порожнині черепа.

Маса головного мозку: у великої рогатої худоби – 410-550 г,

у свиней – 96-150 г, у коней – 342-570 г.

Довжина: у великої рогатої худоби – до 15 см, у свині – до

11 см.

Форма: у жуйних – напівовальна з з широкою фронтальною площиною, з помітним розширенням у вискових ділянках, у свиней – більш звужена попереду, з помітно виступаючими нюховими цибулинами (рис.44).

Поперековою щілиною мозок ділиться на: великий мозок і ромбоподібний мозок.

Ромбоподібний мозок (rhombencephalon) – задня частина головного мозку, складається з довгастого та заднього мозку.

Довгастий мозок (medulla oblongata) – каудальна частина головного мозку, що основою направлена рострально, а верхівкою переходить у спинний мозок. На вентральній поверхні проходять три борозни: серединна і дві бокові, що каудально з’єднуються у серединну щілину спинного мозку. Дорсально довгастий мозок утримує 4-ий мозковий шлуночок, на дні якого знаходяться ядра, що дають початок від VI-ої до XII-ої пари черепно-мозкових нервів.

Біла речовина в довгастому мозку лежить зовні, сіра всередині.

Функції довгастого мозку: утримує центри дихання,

серцебиття, тонуса судин, а також жування, ковтання, слино- і соковиділення. Руйнування довгастого мозку веде до миттєвої смерті.

Задній мозок (metencephalon) – ділиться на мозковий міст і мозочок.

Мозковий міст (pons) – масивне потовщення на вентральній поверхні мозку, яке лежить поперек передньої частини довгастого мозку і складається з відростків нейронів, які зв’язують окремі частини спинного мозку з головним. Від нього відходить V-а пара черепно-мозкових нервів.

107

Мозочок (cerebellum) – розташовується над мостом, довгастим мозком і 4-им мозковим шлуночком, складається з двох півкуль, між якими міститься черв’ячок. Сіра речовина в ньому розташована зверху і становить кору, біла речовина під корою і має вигляд гілки дерева, за що названа деревом життя.

Функції мозочка: центр координації рухів і рівноваги, підтримка тонусу м’язів.

Великий мозок (cerebrum) – складається з середнього, проміжного і кінцевого мозку.

Середній мозок (mesencephalon) – його утворюють чотиригорбикове тіло, ніжки великого мозку та мозковий водопровід.

Чотиригорбикове тіло розташоване дорсально і складається з пари ростральних горбків, де знаходяться підкіркові центри аналізатора зору, та пари каудальних горбків, де розміщені підкіркові центри аналізатора слуху. У жуйних ростральні горбки більше за каудальні (краще бачить ніж чує), у свині навпаки.

Ніжки великого мозку утворюють дно середнього мозку і складаються з нервових волокон, які є провідними шляхами між корою великих півкуль і ромбоподібним та спинним мозком; від них відходить III-а пара черепно-мозкових нервів.

Між чотиригорбиковим тілом і ніжками великого мозку проходить мозковий (сільвієв) водопровід, який з’єднує 4-ий мозковий шлуночок з 3-им.

Проміжний мозок (diencephalon) - складається з таламуса, епіталамуса і гіпоталамуса.

Таламус – зорові горби, утворені перехрестям зорових нервів.

Епіталамус – містить епіфіз, парний вузол вуздечки і судинну покришку 3-го шлуночка.

Гіпоталамус – містить гіпофіз, сірий горб і соскоподібне тіло. В ділянках гіпоталамусу зосереджені ядра, що являють собою вищі вегетативні центри і є центрами дихання, статевих функцій, підтримки температури тіла, крово- і лімфотоку.

109

Кінцевий мозок (telencephalon) – складається з двох півкуль великого мозку, розділених між собою повздовжньою щілиною і з’єднаних мозолистим тілом. Маса кінцевого мозку складає 65% від загальної маси мозку.

Кожна півкуля має дорсальний відділ – плащ і вентральний відділ - нюховий мозок.

Плащ побудований із сірої і білої мозкової речовин. Сіра мозкова речовина утворює на поверхні півкуль кору великого мозку, що має звивини, борозни і щілини, де розміщені вищі центри нервової діяльності. Біла мозкова речовина плаща розміщена під корою, утворюючи провідні шляхи, які з’єднують певні ділянки кори між собою і зі спинним мозком.

Нюховий мозок утримує нюхові цибулини, тракти, трикутники, грушоподібні частки, амонові роги та смугасті тіла.

Контрольні запитання

1.Значення нервової системи, її класифікація.

2.Будова спинного мозку.

3.Оболонки та судини спинного і головного мозку.

4.Головний мозок.

Лекція № 16

Тема: Автономна (вегетативна) нервова система

1.Значення та особливості вегетативної нервової системи

2.Склад і будова вегетативної нервової систем

3.Симпатична нервова система

4.Парасимпатична нервова система

1. До вегетативної нервової системи (в.н.с.) належить система нервів, що іннервують органи травлення, дихання, виділення, залози внутрішньої секреції, крово- і лімфообіг (в т.ч. і в скелетній мускулатурі), регулюючи процеси життя організму.

110