КП ТВО Зброжек

Чавун в чушках є досить крихким вантажем, тому для зменшення втрат від бою при навантаженні і забезпечення збереження підлоги вагона необхідно скидати чушки з висоти не більше 0,5 м. При вивантаженні чавуну з піввагона через люки гравітаційним способом окремі чушки розколюються (загальні втрати до

1,5%), які відлітають при цьому осколки створюють небезпеку для робітників,

які перебувають в зоні розвантаження. Чушки чавуну є пакетоприданими вантажами, їх можна пакетованих без застосування піддонів. Стабільність пакета і можливість механізованого виконання вантажних операцій забезпечуються спеціальною формою чушки і обв'язкою дротом або стрічкою.

Чавун в чушках зберігають на відкритих спланованих майданчиках або під навісом.

Зазвичай чавун зберігають та транспортують навалом. Цей спосіб є найдешевшим та найзручнішим. Саме тому в курсовому проекті ми і розглядаємо варіант перевезення чавуну у чушках навалом.

3. Аналіз технології перевантажувального процесу

По залізничій дорозі насипні вантажі перевозять в спеціальних вагонах

«хоперах», а також в критих універсальних вагонах і піввагонах зі спеціальними синтетичними плівками та іншими матеріалами. Морем перевозять частіше всього балкерами, але можна використовувати універсальні суховантажні суда , які не мають підпалубного простора.

Роботи по перевантаженню насипних вантажів можна виконувати машинами механічної дії та пневмотранспортом.

Спеціальні та універсальні вагони завантажують через верхні люки самопливом з бункерних пристроїв, куди вантаж подають конвеєрні лінії,

пневмотранспорт та спеціальні системи. Таким же способом завантажують піввагони.

Чавун перевантажується за допомогою кранів, обладнаних спареними або строєними вантажопідйомними електромагнітами, багатощелепними

11

грейферами (при великій ємності штабеля) і ковшами з чотирьохкрюковою підвіскою-самовідчепом для перекидання ковша у висячому положеннні.

Перевантаження, за технологічною схемою піввагон-кран-трюм. З

піввагона чавун вивантажується через відкриті люки в ковші, що встановлюються по одному під два суміжних люка. Що залишився в піввагоні чавун, що становить 15-20%, робочі скидають в ковші гаками або баграми. Навантажені ковші подаються краном, обладнаним чотирьохкрюковою підвіскою-самовідчепом, і вміст всипається в висячому положенні в просвіті люка. При значних підпалубних просторах доцільно використовувати захоплення-кантувач ковшів до автонавантажувача 4045.

В цьому випадку навантажувач опускається в трюм. Ковші (нормальні)

подаються в трюм і встановлюються на пайол. Автонавантажувач,

обладнаний захопленням, під'їжджає до ковша, захоплює його, транспортує до перебиранні або борту і висипає чавун в відвал, повертаючи порожній ківш на просвіт люка, звідки кран забирає його і встановлює на причалі. По технологічною схемою піввагон-кран-трюм чавун перевантажується кранами , обладнаними електромагнітами. Зачистку піввагонів підгортанням залишків виробляє один робочий, обслуговуючий 2 або 3

вагони.

12

Рисунок 1. Механізований склад сипучих вантажів Перевантаження за технологічною схемою склад-кран-трюм. Для

перевантаження чавуну зі складу (штабеля великої місткості)

використовується кран, обладнаний багатощелепним канатним грейфером місткістю 1,5 м3, одночасно зачерпує до 4 т. Що залишається шар чавуну висотою 150-200 мм підгортати за допомогою вантажопідйомних електромагнітів. Але в зв'язку з малою продуктивністю електромагнітів при підгортання часто застосовується також бульдозер ДТ-54, який, створюючи шар в 300-400 мм, дозволяє застосовувати багатощелепний грейфер.

Перевантаження за технологічною схемою склад-кран-машина-кран-трюм.

За вказаною схемою чавун перевантажується з тилових складів, значно віддалених від причалу. Транспортується чавун до причалу в зону дії крана:

автомашинами-самоскидами і бортовими, а також орендованими у залізниці піввагонами. Завантажуються транспортують кошти на тиловому складі краном, обладнаним електромагнітом. Доставлений чавун на причал автомашина-ми-самоскидами висипається в ковші, які потім краном з чотирьохкрюковою підвіскою-самовідчепом перевантажуються в трюм.

4.Завантаження судна та визначення меж концентрації технологічних ліній при його обробці

Кількість вантажу на судні (Qс ) визначається наступним чином:

ч, якщо ≥

Qc= { , якщо <

де – питома вантажомісткість судна, м3/т;

– питомий навантажувальний об’єм, м3/т.

ω = Wc / Dч

де Wc - об’єм вантажних приміщень судна, м3;

13

Dч - чиста вантажопідйомність судна, т.

ω = 11130 / 8845 = 1,26 м3/т

Питомий навантажувальний об’єм, задано:

u = 0,3 м3/т

> , отже кількість вантажу на судні визначаємо так:

Qc= Dч = 8845 т

У цьому випадку повністю використовується вантажопідйомність судна,

але не використовується вантажомісткість. У цьому випадку говорять, що вантаж «важкий» для даного судна. А висота займана вантажем в і-му вантажному приміщенні ( hi ) визначається за формулою:

hi = Нi *u / ω; h1=9,2 *0,3/1,26= 2,2 м

h2=9*0,3/1,26= 2,2 м

h3=8,5*0,3/1,26= 2 м

h4=8,3*0,3/1,26= 2 м

h5=8,5*0,3/1,26= 2м

Тоді:

= · /

Q1=8845*1846/11130=1467 т

Q2=8845*2334/1846=1854,8 т

Q3= 8845*2130/11130= 1835,75 т

Q4=8845*2295/11130= 1823,8 т

Q5=8845*2345/11130=1863,6 т

5. Вибір типу вагону та його ємності

Таблиця 1 – Характеристика вагонів

14

Обираємо вагон 1, тому що такі характеристики, як вантажопідйомність і обсяг кузова у нього вищі, ніж в першого, що дозволяє перевозити більшу кількість вантажу та швидше його розвантажувати та завантажувати за рахунок більших розмірів люків.

= чв

ω = 85 / 70 = 1,214 м3/т

Висота завантаженого вантажу в піввагоні:

U

гр = в · ω

гр = 2315 · 1,2140,3 = 572 мм = 0,572м

6. Розрахунок ємності складу

Необхідна ємність складу для одного причалу:

E = Qc Кскл + з

Е=8845*1,1+6708,3=16437,8 т

де Е – эмність складу;

Ксклкоефіцієнт складності вихідного вантажопотоку (Кскл=1,1);

Qc кількість вантажу на судні;

з – запас ємності, з не повинен перевищувати 1,5* Qc.

з = р Кмн τ

Тн 15

з = 525000 1,15 2 = 6708,3т 12 15

15

де Qр – річний вантажопотік, т;

Кмн – коефіцієнт місячної нерівномірності;

Тн – період навігації, місяці;

τ – нормативний запас роботи складу, доба (τ = 2)

Необхідна площа складу визначається по формулі:

F = E/(q*Kf)

де q – розрахункове навантаження на підлогу складу, т/м2;

Kf - коефіцієнт використання площі складу (Kf =0,7)

q = min (qт; qг; qм),

де qт – граничне навантаження, на яке розрахований причал, 10 т/м2;

qг – граничне навантаження, що може витримати даний вантаж,

визначається властивостями вантажу, міцністю тари й упакування.

Визначається можливістю перевантажувальної техніки (qм);

qм – навантаження на причал, що може бути створене при максимальній висоті штабелювання вантажу, визначається можливостями застосовуваних складських машин.

qг= hг/u= 16,5/0,3=55 т/м2

qм =(hм-а)/ u=(16,5-1)/0,3=51,6 т/м2

q = min (10; 55;51,6) =10 т/м2

F = 16437,8 / (10 *0,7) = 2348,26 м2

Довжина складу (L) зазвичай береться рівній довжині судна з округленням

(для складу критого зберігання) до величини кратної відстані між поздовжніми колонами (12 м). Так як чавун у чушках навалом вивантажують на склад відкритого зберігання, то розрахунки проводимо без округлення до числа кратного 12.

Тоді Lскл = Lсуд = 139,5 м.

16

Bскл = Fскл/Lскл

Bскл = 2348,26 / 139,5 = 17 м

7.Розрахунок продуктивності технологічної лінії

7.1.Розрахунок технічної продуктивності портального крану та

мобільного крану

Технічна продуктивність машини (Рi) залежить від роду вантажу, умов роботи,

організації праці, а також від конструктивного типу й техніко-експлуатаційних характеристик машини.

Так, для машин циклічної дії (портального крана):

3600= Тц

де G – вага підйому вантажу;

3600 – кількість секунд у годині;

Тц – тривалість робочого циклу.

Тц = Тц1 – tc,

де Тц1 – тривалість циклу в припущенні, що всі операції виконуються послідовно, без суміщення.

tc – тривалість операцій, які суміщуються.

tc = 0,15 * Тц1,

Тц1 =ЗВ + ХВ + ВВ + ХП,

де ЗВ - час на зачеплення вантажу;

ХВ - час на хід вантажу;

ВВ - час на відчеплення вантажу;

17

ХП - час на хід порожньому.

ХВ = tп + tпв + tзв + tо,

де tп – час, затрачуваний на підйом вантажу;

tпв – час повороту крана;

tзв – час зміни вильоту стріли крана;

tо – час опускання вантажу.

ХП приймаємо рівним ХВ.

де hп – середня висота підйому;

vп – швидкість підйому;

tр – час, затрачуваний на розгін крана;

tт – час, затрачуваний на гальмування крана.

п = пв + пп 2

де hпв – висота підйому у вантажу;

hпп – висота підйому в порожньому.

де hо – середня висота опускання;

vо – швидкість опускання.

о = ов + оп 2

18

де hов – висота опускання у вантажу;

hоп – висота опускання в порожньому.

Величини hпв, hпп, hов, hоп визначаємо графічно з рисунків 2, 3.

tпв і tзв – відповідно тривалість повороту крана й зміни вильоту:

tпв = 149/5,4*2 + 1/2(4+6)=18,7 с

де α – кут повороту, град; tР – час розгону, с;

де L – зміна вильоту стріли крана;

vзв – швидкість зміни вильоту стріли крана.

ХП=ХВ=33,4+18,7+27+10,7=89,8 с

Тц1 =30+89,8*2+2,5=212,1 с

Таблиця 2–Розрахунок продуктивності портального крану по варіанту с-с

19

склад - судно

20