ПРОГРАМА

9Тиждень

ліквідації

заборгованост ей та контактної роботи з викладачами

вітчизняної

історії (студентська науковотеоретична конференція)

Т е м а 1

ВСТУП ДО КУРСУ «ІСТОРІЯ УКРАЇНИ». КИЇВСЬКА РУСЬ

С е м і н а р:

МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ТА ЇХ ПІДГОТОВКИ ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

(2 години)

План

1.Роль і місце семінарських занять у вивченні історії України.

2.Організація і методика самостійної роботи студентів.

3.Контроль та оцінка знань студентів за Болонською системою.

підручниками, науковою, науково-популярною та довідковою літературою,

історичними документами, витворами мистецтва за історичною тематикою,

семінарських занять, з’ясувати домінуючі положення Болонського процесу,

звернути увагу на форми контролю та критерії оцінки знань, які покладені в

основу новітньої, кредитно-модульної системи вищої школи.

Навчально-методична і наукова література

Багалій Д. І. Історія Слобідської України / Д. І. Багалій. – Х. : Дельта, 1993. – 256 с.

Білоцерківський .В Я. Історія України (Курс лекцій ) / В. Я. Білоцерковський. – Х., 1999. – 256 с.

Борисенко В. Й. Курс української історії: З найдавніших часів до ХХ століття : навч. посіб. / В. Й. Борисенко. – 2-ге вид. – К. : Либідь, 1998. –

Брачевський. – К., 1995.

Закон «Про освіту в Українській РСР». – К., 1991.

Історія і її соціально-виховне значення// Грушевський М. Хто такі українці і чого вони хочуть. – К., 1991. – С. 190–192.

Котляр М. Довідник з історії України/ М. Котляр, С. Кульчицький. –

К. : Україна, 1996. – 463 с.

Кульчицький С. Історія і час(роздуми історика) / С. Кульчицький. //

Укр. іст. журнал. – 1992. – № 4. – С. 3–11.

Могильницкий Б. Введение в методологию истории / Б. Могильницкий.

– М., 1989.

Панченко П. Історична наука повинна бути далекою кон’юктури і

Ткаченко В. Куди ми йдемо? Роздуми історика / В. Ткаченко. // Укр.

іст. журн. – 1992. – № 7–8. – С. 3–13.

Історична наука на порозі ХХІ століття: підсумки та перспективи: Матеріали Всеукр. наук. конф. – Х., 1995.

Л е к ц і я:

ВСТУП ДО КУРСУ. ЗАРОДЖЕННЯ ЦІВІЛІЗАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. УТВОРЕННЯ І РОЗВИТОК ДАВНЬОРУСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

виховання студентської молоді. Джерела та принципи вивчення вітчизняної історії.

2. Зародження цивілізації на території України.

Поява людини на території України. Первісна палеолітична община. Розвиток родового ладу в неоліті та енеоліті. Кіммерійці, скіфи, сармати. Античні міста-держави Північного Причорномор’я. Трипільська культура.

структурні елементи політичної влади. Соціальна структура давньоруського суспільства. Соціально-економічний розвиток Київської Русі. Формування феодальних відносин.

Головні напрями політики перших київських князів. Адміністративна, військова і релігійна реформи Володимира Великого. Розбудова держави за часів Ярослава Мудрого.

Ослаблення великокнязівської влади. Боротьба Володимира Мономаха за єдність Русі. Причини і наслідки роздробленості Давньоруської держави.

С е м і н а р:

ЗАРОДЖЕННЯ ЦІВІЛІЗАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ.

ДАВНЬОРУСЬКА ДЕРЖАВА КИЇВСЬКА РУСЬ

(4 години)

План

1.Україна в період первісного суспільства.

2.Східні слов’яни в V-VIII ст.

3.Соціально-економічний і політичний розвиток Київської Русі в ІХ– першій половині ХІІ ст.

4.Феодальна роздробленість і занепад Давньоруської держави. Галицько-Волинське князівство.

5.Монголо-татарське нашестя і встановлення монголо-татарського іга.

6.Історичне значення Київської Русі, її місце у долі східнослов’янських народів та в європейській історії.

Методичні рекомендації

1. Відповідь на перше питання слід розпочати з визначення новітньої хронології появи першої людини на території сучасної України. Розповісти про археологічні сліди життя первісної людини в Криму, на Донбасі, в західних областях нашої держави. Розкрити головні риси економічного, політичного, культурного розвитку кіммерійців, скіфів і сарматів. Висвітлити історію грецької колонізації Північного Причорномор. Всебічно’я проаналізувати історію Трипільської культури, ознайомитися з новітніми науковими версіями щодо її існування та історичної спадщини.

2.У другому питанні передусім слід звернути увагу на проблему етногенезу східних слов’ян, розкрити зміст головних теорій їх походження, проаналізувати перші письмові свідчення про слов. ’Зян’ясувати рівень соціально-економічного та політичного розвитку антів і склавинів. Виявити причини, передумови й головні напрямки формування державності у східних слов’ян.

3.У третьому питанні необхідно з’ясувати сутність найбільш відомих

теорій виникнення Київської Русі. Проаналізувати процеси «збирання земель» і пріоритетні напрямки політики перших київських князів– Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира Великого. Визначити зміст та історичне значення Хрещення Русі. Проаналізувати головні риси внутрішньої та зовнішньої політики Ярослава Мудрого; на підставі тексту «Руської

Мстислава Володимировича, їх намагання зберегти державну цілісність Київської Русі.

4. У відповіді на четверте питання доцільно акцентувати увагу на

діяльність князів Ярослава Осмомисла, Романа Мстиславича та Данила Галицького.

5. Під час підготовки до п’ятого питання рекомендується визначити причини монголо-татарської навали на Русь, рівень військової готовності удільних князівств порівняно із військом кочівників. Висвітлити походи хана

Батия проти Південно-Західної Русі, особливо, оборону Києва 1240 р. Охарактеризувати головні риси монголо-татарського іга та його наслідки для подальшого розвитку давньоруських земель.

6. У шостому питанні слід підкреслити унікальність Київської Русі як першого східнослов’янського державного утворення. Зазначити дуже високий рівень економічного, політичного та культурного розвитку держави, її авторитет на міжнародній арені. Зробити акцент на ролі давньоруських князівств у запобіганні нашестю монголо-татарських загарбників на Європу.

Навчально-методична і наукова література

Історія України: нове бачення : у 2 т. / за ред. В. А. Смолія. – К. :

Крип’якевич І. Велика історія України / І. Крип’якевич. – Т. 1. – К., 1993.

М. Г. Костомаров // Наука і суспільство – 1989. – № 9.

Лихачев Д. С. Слово о полку Игореве : ист.-лит. очерк / Д. С. Ли-хачев.

Седов В. В. Славяне юго-восточной Европы в предгосударственный период / В. В. Седов. – К., 1990.

Тихомиров М. Н. Древнерусские города / М. Н. Тихомиров. – М., 1986. Толочко П. П. Древнерусский феодальний город / П. П. Толочко. – М.,

1989.

Толочко П. П. Київська Русь / П. П. Толочко. – К., 1996.

Толочко А. П. Князь в древней Руси: власть, собственность, идеология /

А. П. Толочко. – К., 1992.

Питання для самостійного вивчення

1.Історичні джерела з історії Київської Русі.

2.Проблема походження слов’ян в історичній літературі.

3.Давньоруська народність.

4.Історичні корені та етногенез українців.

5.Князівства Середнього Подніпров’я.

6.Галицьке та Волинське князівства до їх об’єднання.

Контрольні питання і завдання для самостійної роботи Тести для самоконтролю

1. Київська Русь створювалась:

а) шляхом добровільного об'єднання східнослов'янських племінних союзів;

б) шляхом завоювання та насильницького приєднання до Києва; в) ваш варіант.

2. Київська Русь являла собою:

а) федерацію земель; б) централізовану державу із самодержавною формою правління;

в) ваш варіант.

3.Основними причинами військових конфліктів Русі з Візантією були:

а) бажання київських князів підкорити Візантію своїй владі; б) зробити Візантію своїм політичним союзником;

в) змусити Візантію укласти з Києвом вигідну торговельну угоду.

4.У здійсненні своєї політики князі спиралися:

а) на місцеву племінну (родову) аристократію та вождів; б) на широкі народні маси; в) на військо (дружину).

5. Формування території Київської Русі завершилось у період княжіння :

7.Серед політичних мотивів упровадження християнства були:

а) зміцнення становища і влади князя в державі; б) зведення до мінімуму впливу «кудесників» та волхвів на народ;

в) виявлення та знищення значної частини населення, яка б не підтримала релігійної політики князя і продовжувала б залишатись язичниками, а отже, ворогами князя;

г) зміцнення міжнародного авторитету Київської Русі.

8.У Європі язичників-русів називали: